Федоричка Тетяна Василівна - практичний психолог, освіта вища, стаж педагогічної роботи - 5 років.

ПСИХОЛОГ СПРИТНИЙ І МОТОРНИЙ,

І ДО СПРАВ УСІХ ПРОВОРНИЙ.

У РОЗМОВІ – ДУЖЕ ВПРАВНИЙ,

ЗАВЖДИ МАЄ СВІЖИЙ ПЛАН ВІН,

НЕ ДИВУЙТЕСЬ ЦЬОМУ СЛОВУ –

З КОЖНИМ ЗНАЙДЕ СПІЛЬНУ МОВУ!

Для чого потрібен психолог?

Можна сказати, що до психологів всі вже звикли. Ці фахівці допомагають вирішувати особистісні проблеми, проводять психологічне тестування, тренінги, навчальні ефективно спілкуватися і вирішувати конфлікти, складають психологічні портрети і характеристики і багато чого іншого. Але все це стосується, в першу чергу, дорослих людей.
А чим же займаються дитячі психологи? У яких ситуаціях батькам може бути корисна, а в яких просто необхідна консультація цього фахівця?
Якщо є якась тривога за свого малюка, візит до психолога допоможе розібратися з ситуацією і з емоційним станом дитини об'єктивно. Виявити причини виникаючих труднощів, якщо вони є. Врешті-решт, адже не вважається чимось негожим відвідувати стоматолога для перевірки і необхідної профілактики. Чомусь про психологів ж іноді зберігається така думка, що візитом до цього фахівці підтверджують свою «ненормальність». Це, звичайно ж, не так: психолог, взагалі, за визначенням, працює тільки з психічно здоровими людьми.
Інший випадок виникнення необхідності звернутися до дитячого психолога часто співпадає Капризи, агресія, впертість дитини - і почуття безпорадності у батьків. Цілком природна реакція - звернутися до фахівця. І це справді може допомогти. Психолог допоможе розібратися в суті виниклих труднощів, підкаже виховні прийоми, а при необхідності позайматися з дитиною, щоб допомогти йому подолати непростий період.
Що роблять дитячі психологи?
Отже, ці або якісь інші причини привели вас до думки про звернення до дитячого психолога. У чому ж може полягати його робота?

Що робить дитячий психолог? 
У чому ж може полягати його робота?
• Психодіагностика
Будь-який психолог володіє досить великим набором психодіагностичних засобів та методик. Їх мета - визначити об'єктивний стан людини, виділити його причини, а також оцінити рівень розвитку тих чи інших психічних процесів (пам'яті, уваги, мислення і т.д.). Якщо для дорослих часто використовуються тестові методики, відомі багатьом, то в арсеналі дитячого психолога звичайно це особливі методики для дітей. Фахівець може попросити вашої дитини щось намалювати. Може пограти з ним в захоплюючу гру - насправді ж за допомогою цих процедур збере необхідні дані.
• Розвиваючі заняття
За допомогою розвиваючих психологічних ігор фахівець допоможе розвинути у дитини різні необхідні навички і якості. Увага, пам'ять, посидючість, логічне та образне мислення - в арсеналі дитячого психолога розвиваючі ігри для самих різних віків. Найчастіше, що розвивають психологічні заняття проводяться відразу з групою дітей, і в такому випадку дитина також вчиться спілкуватися з іншими дітьми, сприймати соціальні норми.
• Корекційно-відновлювальна робота
За наявності у дитини серйозних емоційних або особистісних труднощів може знадобитися спеціально організована психотерапевтична робота. Це можуть бути заняття на зняття тривожності, страхів, на підвищення самооцінки, на зняття агресивних тенденцій. Дитяча психотерапія може знадобитися, якщо дитина пережив сильний стрес - Втрату близьких, фізичний або психічний насильство і т.п.
Методи, що застосовуються в дитячій психотерапії, різноманітні. Наприклад, для зовсім маленьких дітей дуже дієвим методом виявляється так звана пісочна терапія (спеціально організовані заняття з піском). Для дітей старшого віку дуже ефективна буває казкотерапія (Заняття з застосуванням спеціальних психотерапевтичних казок як готових, так і складаються в ході взаємодії дитини з психологом). Гра, малюнок, казка - всі знайомі і цікаві для дитини предмети і заняття стають в руках спеціаліста потужним засобом допомоги.
• Консультування батьків та сімейне консультування
У психологів є така відома аксіома «Проблеми маленьких дітей - це проблеми батьків». І це насправді так. При уважному розгляді причини всіх дитячих труднощів перебувають у сімейних проблемах і конфліктах, неадекватності стилю виховання і т.д. Тому часто виходить так, що для вирішення проблеми дитини досить батькам самим розібратися в причинах і змінити щось у своїй поведінці, в ситуації, навколишнього дитини. Психолог на консультації допоможе вам побачити себе з боку, об'єктивно оцінити свої методи виховання. Гарний психолог ніколи не буде судити або дорікати вам за що б то не було. Він просто дасть вам у руки нові, більш ефективні інструменти виховання, розповість більше про вікові особливості малюка.
Наступним напрямком роботи є просвітницький – регулярні виступи на батьківських зборах, та розміщення цікавої психологічної інформації у інформаційних куточках кожної групи та на веб-сайті ДНЗ.

Напрямки роботи психолога в ДНЗ

Консультативно-просвітницька робота

Мета: підвищення психологічної культури вихователів і батьків, забезпечення інформацією з психологічних проблем, формування запиту на психологічні послуги.

Сьогодення ставить нові вимоги до дошкільної освіти та до кожного вихователя. Педагоги мають бути творчими особистостями, новаторами ідей, постійно підвищувати свій професійний рівень. А допомагати їм у цьому, надавати психологічну та методичну підтримку мають спільними зусиллями психологічна служба та адміністрація ДНЗ.

Індивідуальні консультації – це надання конкретної допомоги дорослим, які спілкуються з дошкільником. Задача психолога в процесі консультування полягає у наступному:

-  в усвідомленні дорослими та дітьми природи їхніх утруднень,

-  в аналізі й розв’язанні психологічних проблем, пов'язаних із особистісними особливостями, життєвими обставинами в яких розвивається людина, взаєминами в родині, у дружньому колі, у дошкільному закладі тощо;

-  у формуванні нових установок і прийнятті власних рішень.

Консультації можуть бути короткостроковими (одно-двох разове відвідування психолога) або довгостроковим (психолог працює з клієнтом протягом кілька місяців з певною періодичністю). Тривалість консультацій залежить від проблеми, з якою звернувся клієнт до психолога, від бажання клієнта серйозно працювати над проблемою, об’єктивних обставин у житті клієнта чи психолога.

            Форми психологічної просвітницької роботи з формування компетенції вихователів дошкільних закладів сприяють збагаченню інтересів, духовних і професійних потреб педагогічних кадрів, дають змогу мати власну позицію щодо важливих психологічних проблем сучасності, а також є формою виявлення й узагальнення найкращого досвіду. Такі форми роботи також сприяють удосконаленню знань вихователів, єдності поглядів, вимог і дій педагогічних колективів щодо важливих проблем теорії та методики розвитку дітей дошкільного віку.

            Серед форм психологічної просвітницької роботи можна виділити: лекції, групові консультації, проблемні семінари, семінари-практикуми, тренінги, виступи на батьківських зборах тощо.

Лекції, групові консультації

            На психологічних лекціях та групових консультаціях психолог задовольняє інтерес педагогів та батьків к психології взагалі та розповідає про конкретні можливості практичної психології стосовно дошкільних проблем. Лекції та консультації допомагають психологу скоректувати форми та методи конкретної психологічної допомоги, що допомагають йому нейтралізувати неадекватні очікування вихователів та батьків. Лекційна робота допомагає психологу за короткий час охопити велику кількість людей, як педагогів так і батьків різних груп та познайомитися з ними.

Семінари

            Вони можуть бути розраховані на опрацювання будь-яких різноманітних питань з педагогіки та психології. Семінари характеризуються тим, що органічно поєднують теорію та практику. Проблемні семінари та, семінари практикуми, які розраховані на ґрунтовне опрацювання однієї особливо важливої та складної теми, отримання практичних вмінь та навичок щодо обраної теми. Тематику роботи семінарів частіше визначає педагогічний колектив ДНЗ, але можливі ситуації, коли теми семінарів запропоновують районі, міські чи обласні управління освіти. Орієнтуючись на тематику семінарів, розробляють плани на кожне семінарське заняття. План включає тему, питання, які підлягають розгляду, література, яка рекомендована для опрацювання..

Виступи на батьківських зборах

            Вони націлені, як на вирішення будь-яких теоретичних психологічних питань, так і на аналіз певної проблеми, яка актуальна для батьків саме цієї групи. Тематика батьківських зборів може визначатися вихователем, психологом або  самими батьками. На батьківських зборах можна інформувати батьків щодо результатів психодіагностики дітей, надання конкретних рекомендацій щодо вирішення психолого-педагогічних проблем. Але інформацію необхідно надавати в узагальненому вигляді, без визначення конкретних осіб. Подробиці щодо результатів кожної дитини окремо психолог надає батькам на індивідуальній консультації..

Психодіагностична робота

Мета: психолого-педагогічне вивчення індивідуальних особливостей особистості дітей, педагогів, батьків.

У дошкільному закладі практичний психолог:

§  виявляє причини виникнення проблем у навчанні і розвитку дітей;

§  вивчає резервні можливості особистості, на які можна спиратися в ході корекційно-розвивальної або консультативної роботи;

§  вивчає психологічний клімат у педагогічному та дитячих колективах закладу;

§  виявляє на ранньому етапі пізнавальні інтереси та здібності дітей.

Цей напрямок здійснюється у формі планової діагностики або діагностики по запиту педагогів, батьків, адміністрації, і розглядається як важливий підготовчий етап для подальшої корекційно-розвивальної роботи.

Конспект заняття з розвитку адекватної самооцінки у дітей 4-6 р.

Казка «Різнокольорова зірочка»

Мета: розвиток у дітей почуття до співчуття і співпереживання, формування комунікативних навичок; підвищення самооцінки, почуття власної цінності; підвищення згуртованості групи, профілактика конфліктів.

Хід заняття

1.    Хвилинка входження в казку «Дзвіночки»

-         Діти, сьогодні, щоб потрапити в казку, чарівну силу нам дадуть дзвіночки. Розслабтесь, закрийте оченята, і слухайте передзвін. Чим уважніше ви будете слухати, тим більше сили отримаєте. Відкривайте очі, ми уже в казці…

Казка «Різнокольорова зірочка»

«Високо-високо в темному небі, на одній дуже великій зірковій поляні жили-були зірочки. Було їх дуже багато і всі вони були дуже красивими. Люди на землі кожну ніч милувалися ними. Але всі ці зірочки були різних кольорів. Тут були зірочки червоного кольору і ті, які народжувалися під цим світлом, вони дарували сміливість.  Такі люди ставали хоробрими і відважними. Були на цій галявині і зірочки синього кольору – вони дарували людям красу. Той, хто народжувався під цим сяйвом, ставав дуже красивим. Були зірочки зеленого кольору – той, хто народжувався під світлом зелених промінців, ставав дуже добрим, бачив у всіх людях тільки добре, допомагав їм. І одного разу на зірковому небі щось спалахнуло! Всі зірочки зібралися подивитися, що ж це трапилося?! А це на небі з’явилася іще одна маленька зірочка. Але вона була абсолютно… біла… !!!

2.    Вправа «Уявна зірочка»

-         Тепер ми будемо передавати із рук в руки зірочку! Але ця зірочка не проста, а чарівна! У кожного в руках вона міняється… Наприклад, у мене в руках вона маленька, ось така (показую), а ще вона – золота.  А у вас яка? (кожна дитина описує зірочку, а по можливості показує руками її якості: велика-маленька, гаряча-холодна).

Оглянулась зірочка навкруги і навіть зажмурилась: скільки прекрасних зірочок навкруги!

-         Хто ви? – прошептала зірочка. І зірочки стали представлятись.

-         Ми – червоні зірочки! Ми робимо людей сміливими!

-         Ми – сині зірочки! Ми даруємо людям красу!

-         Ми – жовті зірочки! Ми робимо людей розумними!

-         А ми – зелені зірочки! Ми обдаровуємо людей добрим серцем!

-         А ти, яка зірочка? Що ти вмієш? Зірочка подивилася на свої  промінці і засумувала:

-         А я ніяка… Нічого я не можу. Так розстроїлася, що трохи не розплакалася.

-         Діточки, а ви як думаєте, що зробили зірочки? (діти дають якісь варіанти відповідей).

-         А хочете дізнатися чим закінчиться казка?

«Кожна зірочка підлітала до білої зірочки, легенько торкалася до неї своїми кольоровими промінчиками, і на ній залишалося різнокольорове сяюча плямка. А коли до неї доторкнулися всі зірочки, вона стала… різнокольорова!

3.    Етюд «Зірочка»

Діти стають в коло, витягнувши руки-промінчики в сторону, ноги на ширину плечей. Біла зірочка сидить на п’ятках, опустивши голову, а потім потихеньку народжується, випрямляється, «розправляє» промінчики і оглядається.

   Діти по черзі радіють такій події, стають навколо зірочки і витягують свої довгі сяючі промінчики так, щоб освітили все небо одразу!

   Але одного разу на зоряну поляну прилетів страшний чарівник! Він любив робити людям всілякі гидкі справи, а в інший час любив гасити зірочки! Побачили зірочки таку біду і стали пускати в нього свої промінці, але чаклун тільки відмахувався – його налякаєш таким? Тільки-но він вирішив погасити на зірковій поляні зірочки, як раптом вперед вилетіла дивна різнокольорова зірочка. Чарівник здивувався:

-         Ой, що це за чудо?

-         Це я, різнокольорова зірочка!

-         А що ти вмієш, різнокольорова зірочко?

-         Я все вмію! – гордо крикнула наша зірочка.

-         Все-все? – усміхнувся чаклун. – Що ж, тепер ти не будеш вміти і взагалі погаснеш!

І тільки-но він набрав повітря, щоб погасити сміливу зірочку, як вона зібрала всі свої яскраві різнокольорові промінці і направила їх прямо в його зле обличчя! Тут налетіли і другі зірочки, стали пускати в нього найяскравіші промінці! Зі всіх ніг чаклун почав тікати з цієї поляни, відтоді його більше ніхто ніколи не бачив! А зірочки  від радості закружляли, розлетілись по всій поляні і заграли своїми промінчиками, а наша різнокольорова зірочка світилася в самій серединці.

4. Діагностичне малювання «Зірочки»
- Діти, вам сподобалася казка? А тепер я хочу запропонувати наступне: «Подивіться на ці зірочки! (дітям роздають маленькі білі зірочки). Вони білі як зірочки із казки. Але ви можете розфарбувати їх так, як захочете. Пам’ятайте, це ваша зірочка, і вам вирішувати, якого кольору і якої якості в ній буде більше! Якщо для когось важлива сміливість, то в зірочці буде більше червоного кольору. Якщо для кого-небудь більш важливим є розум, краса і доброта, то жовтого, синього і зеленого.

   Таким чином, у кожного повинна опинитися своя унікальна, неповторна в своїй «різнокольоровості» зірочка.

-         Ну а тепер час повертатися назад.

Заключна частина

- Закрийте очі і слухайте передзвін дзвіночків. Молодці, діти! Відкривайте оченята і ми знову в дитячому садочку.

Становлення дитячої особистості

1. Коли дитину оточує критика, вона звикає засуджувати.
2. Коли дитину оточує ворожість, вона звикає воювати.
3. Коли дитину оточують насмішки, вона стає сором’язливою.
4. Коли дитина живе з почуттям сорому, вона набуває комплексу вини.
5. Коли дитина живе в атмосфері толерантності, вона вчиться бути терпимою.
6. Коли дитина живе в атмосфері підтримки, вона вчиться бути впевненою в собі.
7. Коли дитина живе в атмосфері чесності, вона вчиться справедливості.
8. Коли дитину хвалять, вона вчиться цінувати інших.
9. Коли дитина живе в атмосфері безпеки, вона вчиться довіряти іншим.
10. Коли дитина живе в атмосфері схвалення, вона вчиться любити себе.
11. Коли дитина живе в атмосфері прийняття, доброзичливості, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Як виховати в дітях чесність

Порада 1. Вірте вашій дитині.

Як правило, діти на довіру відповідають довірою, а якщо їх обманять не зрозуміють цього. Хай дитина відчуває і знає, що ви йому вірите. Пусть ребенок знает и чувствует, что вы ему вірите

Порада 2. Поясніть, що на правді тримається світ, на дитячій мові - вона корисна.

Люди живуть у злагоді, якщо довіряють один – одному.

Порада 3. Не створюйте ситуації для обману.

Уникайте двояких запитань, коли легше сказати неправду, чим правду.

Порада 4. Не вчиняйте принизливих допитів.

Порада 5. Винагороджуйте правдивість.

Якщо ваш малюк зізнався вам, то покажіть йому свою радість : «Я радію від того, що ти чесна людина, тому що ти сказав ПРАВДУ».

Порада 6. Показуйте приклад чесності.

Чи просите Ви відповідати по телефону, що вас немає вдома ?

 За своєю прородою діти чесні. А обман дітей ми провокуємо самі. Спочатку - провокуємо, а потім, якщо дитині раз за разом вдається уникати неприємностей завдяки своїм "казочкам", вони звикають брехати.

Як ми це робимо ?

Найтиповіший спосіб - поставити дитину в ситуацію, коли їй потрібно вигадувати, придумувати казки для батьків. Можливо, у дитини великі неприємності, такі, що одному не справитися ? Чому вона про це не говорить ? Можливо, не моє надії на ваше розуміння, допомогу ? Соромиться ? Не довіряє ? Боїться ? Вона буде шукати допомоги в іншому місці ? А чи знайде ? 
А якщо знайде – то яку ?
Як видно, дитяча брехня небезпечна не тільки тим, що вас вводить в оману, а й тим, що дитина відсторонюється від вас ! А це свідчення того, що дитина сумнівається у вашій безумовній любові !

Дитина чесна зі своїми батьками тільки тоді, коли :

1. Довіряє їм
2. Не боїться їх гніву чи осуду
3. Впевнена, щоб не сталося його не принизять як особистість
4. Обговорювати будуть не її, а вчинок, який потрібно виправити
5. Допоможуть, підтримають, коли їй погано
6. Дитина твердо знає, що ви на її боці
7. Впевнена, якщо накажуть, то мудро, справедливо, в дітей, взагалі, сильно розвинено почуття справедливості, вони зневажають тих, хто її не проявляє - і деспотів, і занадто м’яких !

Маленька брехня, помножуючись, породжує велику недовіру. Із зникненням довіри, повільно руйнується бузумовна любов ! Дитина розуміє : є умови за яких мене будуть любити. 
Любов для неї стає іншою - обумовленою.

 Якщо ви спіймали свою дитину на брехні, не поспішайте її звинувачувати. Запитайте себе : «Чому вона не каже мені правду ?» А що погляньте на дитину як у дзеркало. Що посієш – те й пожнеш !

Далі перераховані ознаки того, що дитина говорить вам неправду. Але ще раз вам нагадуємо, що це не причина її звинувачувати. Це причина задуматися : в які умови ви ставите свою любов ? Що потрібно зробити, щоб повернутися первинної, безумовної любові ?

Отже, вас повинно насторожити, якщо дитина, розповідаючи щось, або відповідаючи на ваше запитання :

1. Намагається не дивитися вам в очі
2. Починаючи щось говорити, підносить руку до роту, в малят цей жест явний, у старших менш виразний- торкається
3. Потирає очі
4. Часто покашлює під час розмови
5. Потирає підборіддя, виски
6. Несвідомо торкається носа
7. Посмикує мочку вуха
8. Почісує шию, відтягує комірець
9. Тримає руки в карманах, бажаючи щось приховати .

Ознаки, за якими визначається, що батьки говорять неправду, перераховувати взагалі не потрібно ! Не хочеться вас лякати, але діти це завжди прекрасно відчувають!